- зриватися
- —————————————————————————————зрива́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
зриватися — [зриева/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
обриватися — I а/юся, а/єшся, недок., обірва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відриваючись, відділяючись від чого небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого небудь. 2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання… … Український тлумачний словник
відскакувати — ую, уєш, недок., відско/чити, чу, чиш, док. 1) Стрибком або кількома стрибками віддалятися від кого , чого небудь. 2) Ударяючись об що небудь, падати в протилежному напрямі або вбік; відлітати. || перен., розм. Не зачіпати кого небудь, не… … Український тлумачний словник
зірватися — див. зриватися … Український тлумачний словник
зрив — у, ч. 1) Дія за знач. зривати 5), 6) і зриватися 2), 6). Зрив нарізки. 2) Невдача, провал у здійсненні якоїсь справи, задуму … Український тлумачний словник
лет — у, ч., поет. Дія за знач. літати і летіти; літ (див. літ I). Зриватися в лет … Український тлумачний словник
підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… … Український тлумачний словник
прогоряти — я/ю, я/єш і рідко прогора/ти, а/ю, а/єш, недок., прогорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Повністю обвуглюватися або згоряти. || Закінчувати горіти. 2) Продірявлюватися внаслідок дії вогню; пропалюватися. || Утворюватися внаслідок дії вогню (про діру). 3)… … Український тлумачний словник
рватися — рву/ся, рве/шся, недок. 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись… … Український тлумачний словник